Увійти Зареєструватися

Вхід у аккаунт

Логін *
Пароль *
Запам'ятати мене
2e89225431c3f6741b7721c632d85dd9.jpg
f84f777d96e8ab67a514a9bda016a497.jpg
093d628311fa1f0b07bfb4e5fb4c0c47.jpg
Форум
Вітаємо, Гість
Ім'я користувача: Пароль: Запам’ятати мене

ТЕМА: Моя Nightwish-історія

Моя Nightwish-історія 30 бер. 2016 16:38 #22

  • Ярослав
  • Ярослав аватар
  • Оффлайн
  • Творець світів
  • Дописи: 24
  • Отримана подяка: 7
  • Карма: 4
Можливо з вами трапилась, якась історія під час минулого концерту у Києві, або ви закохались у дівчину із рюкзаком Nightwish, чи може у вас є цікава історія, як ви потрапили на один із концертів гурту або не потрапили)) Пропонуємо розповісти вашу історію, що трапились у вашому житті та пов'язана із Nightwish
Останнє редагування: 30 бер. 2016 17:40 від Ярослав.
Адміністратор заборонив доступ на запис.

Моя Nightwish-історія 02 квіт. 2016 12:45 #30

  • Ірина
  • Ірина аватар
  • Оффлайн
  • Nemo
  • Дописи: 12
  • Отримана подяка: 1
  • Карма: 2
:cheer: :cheer: :cheer: Привіт друзі ! Моя історія дуже велика...Детальніше можна прочитати в групі фан клубу вконтакті..)ось скорочений варіант..)
Вперше коли дізналась, що Nightwish приїдуть в Україну була шокована та щаслива. Це сталось восени 2011 року. За декілька днів після тієї події в продаж поступили квитки. В перший день продажу квитків на концерт, купила собі білет. Тоді ще не знала з ким поїду, не мала уявлення як проходитиме концерт, яка буде погода в день концерту…
Про концерт гурту дізналась в одній із соціальних, якщо не помиляюсь в жовтні одного вечора. В тій самій соц. мережі планувала створити групу присвячену приїзду гурту в Україну. Але так і нічого не створила. Через кілька днів після мого задуму, таку групу створила одна дівчина, яка через деякий час стала мені подругою. Зрадівши, що є чимало моїх однодумців та людей які хочуть бути на концерті, почала з ними активно спілкуватись. Через деякий час я з Леною обрали керівників для нашого фан – клубу Nightwish. Цікавим було те, що всі керівники з різних куточків України, ми не були знайомі в реальному житті, і абсолютно не знали, хто яка людина.
Інтригуючою була перша скайп - конференція та зустріч фанатів гурту, які планували їхати на концерт із Західної України. З часом наша група набрала чималу кількість учасників, тож ми вирішили організувати вручення подарунків для учасників Nightwish. Було дуже важко, довести людям те, що ми не заберемо собі ці кошти. Проходив час і перші сміливці знайшлись. Люди почали надсилати нам гроші. Що ж подарувати групі обирали досить довго. Але зупинились на конкретних варіантах, які пізніше купили. Ще ми почали співпрацювати з сайтом українських фанатів Nightwish, що дало велику підтримку, розкрутку нашій групі. Вся ця організація зустрічі, збору коштів на подарунки, виявилась не легкою справою, але ми впорались, причому досить непогано.
Дні летіли, місяці, і наближався день концерту. Найбільший фурор розпочався за два тижні до концерту. Було важко повірити, що незабаром побачу улюблену групу наживо та побуваю на їхньому концерті.
Все, що відбувалось на концерті незабутньо…Почала звучати Song of Myself. “ The nightingale is still locked in the cage, The deep breath I took still poisons my lungs, An old oak sheltering me from the blue, Sun bathing on its dead frozen leaves … ” Кохана, єдина, улюблена пісня. Найбажаніша, найбільш очікувана пісня на цілому концерті. Ніколи, від жодної пісні не відчувала чогось схожого як від прослуховування її. Це щось схоже на депресію, страх, сум, вічність, буття, радість, музику, натхнення, письмо, свідомість, родину, дитинство, кохання, радість, особливість … Це пісня всього життя Tuomasa, і дуже близька пісня мені.
“ A catnap in the ghost town of my heart, She dreams of storytime and the river ghosts, Of mermaids, of Whitman's and the ride, Raving harlequins, gigantic toys … ” Під час першої ноти, звуку серце таки вистрибнуло з грудей від болю, бо знала, що це передостання пісня, яку виконають сьогодні. “ All that great heart lying still and slowly dying, All that great heart lying still on an angelwing … ”
Після перших нот настала практично мертва тишина в залі. Всі були в очікуванні найсерйознішої пісні з альбому, вибухової енергії та закінчення концерту. Всі переосмислювали свої емоції пережиті під час концерту та готувались до отримання великої порції суму після закінчення. “ Sometimes the sky is piano black … ” Виконання пісні було неймовірною, реальною, здійсненою мрією. Ніколи так в житті не відривалась як під час цієї пісні. Важко визначити аромат пісні. Атмосфера темної ночі, або денної задуманості над своїм життям та творчістю. А аромат … аромат сили, почуттів, болю, радості – всіх людських, життєвих речей : народження, смерті, звершень, падінь, добра, зла, кохання, зради, вічного буття … Пісня - “ Tuomasova пісня (бо більше нічия) ”, пісня його самого, його життя, пісня в ньому, він в пісні. “ I'd still give it everything to love you more … ”
По закінченню : Це було неймовірно, реально. Здійснилась одна з найбажаніших та найочікуваніших мрій.

17. 03. 12 Вечір 22. 00 – 00.00
Довго не могла повірити, що це чудо закінчилось. Декілька хвилин ми просто стояли біля сцени, я майже плакала. Була дуже довга черга щоб забрати свої речі з гардеробу. Ледь знайшла свою сумку та плащ. Потім трішки стояли на подвір’ї біля МВЦ шукали учасників свого фан – клубу. Зустрілась з деякими знайомими, чим була приємно вражена. Після закінчення концерту ми пішли в найближчий супермаркет купити води та трішки їжі в поїзд. Потім розпрощались з рештою учасників фан - клубу і пішли на метро. Їдучи в метро по дорозі попрощалась з подругою Леною та адміном Ромою та ще декількома людьми.
Це був незабутній вікенд, дні які я ніколи не забуду в своєму житті…
Адміністратор заборонив доступ на запис.

Моя Nightwish-історія 02 квіт. 2016 23:02 #35

  • Indi
  • Indi аватар
  • Оффлайн
  • Nemo
  • Дописи: 1
  • Карма: 0
Ця історія більше нагадує потік спогадів, який так раптово захопив мене, коли я дізналась про концерт. Тому стосується вона, переважно, не виступу Nightwish у МВЦ на Лівобережній, а подій, що передували йому та відбулися у моєму житті після концерту.

Ще більше, ніж потрапити на концерт, мені хотілося побачити їх всіх зблизька, та отримати автограф Марко. Тому...


16 березня 2012 року

Огооо, невже це можливо? Легендарний найтвіш приїде в київ з москви.. Поїздом???? Хтось пожартував.. це неможливо! Зірки не їздять поїздами, вони літають тільки літаками а на землі їх оточує купа охорони… Мабуть, хтось комусь злив неправдиву інформацію….
Думки в голові фонили, а руки вже заводили будильник на 5:20 наступного дня :D

17 березня 2012 року

Прокинутись за хвилину до дзвінка будильника, у темряві обпалюватись гарячим чаєм та конвульсійно шнурувати кроси, які чомусь ніяк не хочуть зав,язуватись.. Кришталево-безмовне сонячне світло, 20 хвилинна пробіжка до метро... Пусті вагони, стукіт колес чи серця у голові.. І ось Вокзальна.

Зустрічаюсь на платформі із кимось таким же довірливим, як я, летимо нагору, але.. Вже близько сьомої, мабуть, спізнились. Дзвонимо координатору, знаходимо інших фанів.. уфф, встигли! Стоїмо. І тут «та-та-там, поїзд Москва-Київ прибуває на № колію». Знову усі біжать – цього разу до платформи.

Зелені чоловічки в голові хором повторюють «ви ідіоти, вас надурили». Не хочу про них думати, просто біжу за всіма.

Поїзд зупиняється. І ми теж. На фоні специфічного звуку відкидання сходів хтось розгортає прапори – фінський та український. Відчиняються двері.. І з вагону виходять якісь дві дами поважного віку з сумками. Перезираємось і читаємо в очах одне одного «Нас надурили? Ми ж ідіоти... Треба було спати вдома!».

Аж тут чуємо крики інших фанів, повертаємо свої погляди до вагону.. і бачимо Туо! А потім Анетт.. Емппу.. Юкку.. Троя.. І Марко зі здоровенною валізою, яку він чомусь нікому не довіряє. :woohoo: Усі дещо заспані (як і будь-хто після поїзда), але цілком матеріальні.

Наявність таких людей на київському вокзалі повністю викидає мене з реальності. Я забуваю навіть ті декілька англомовних слів, що знаю, і просто плутаюсь у всіх під ногами, намагаючись побільше побачити, роздивитись і запам’ятати.

Ось якийсь юнак готичної зовнішності балакає з Троєм.. ось весела компанія фотографується з Туомасом. Здається, хтось притарабанив йому на підпис гітару. Ось Анетт з першою вранішньою цигаркою і букетом білих троянд, які їй хтось встиг вручити…

Добре, що дехто тупив не так жостко як я і все-таки встиг клацнути мене на фоні Марко, інакше б ніхто і не повірив, що і я там була B)

Імпровізована автограф-фото-сесія завершилася і наші зоряні гості (а за ними і фани) попрямували до виходу з вокзалу. А оскільки моя здатність відчувати себе у просторі ще не повернулася до норми, я примудряюся потрапити під колеса Маркової валізи. Sorry! :dry:

На Nightwish вже чекає автобус, останні фото.. Все. Краєм вуха чую, хтось не хоче так легко здаватись і вирішує чатувати на них біля готелю. Але це вже без мене. Повністю щаслива я з купою вражень, декількома невдалими фото і автографом Марко їду додому, щоб трохи згодом вирушити на концерт.

Власне, концерт описувати не буду, всі і так знають, на скільки там було круто (так, навіть не дивлячись на мої 1,63!). Скандування, стрибки, підспівування - цілісний організм фанки працював дуже злагоджено. Прозвучала навіть моя улюблена композиція The Islander.

А потім.. Все?

Концерт скінчився, фанкоорганізм розпався. Компанія, яку я зібрала з абсолютно незнайомих людей, більше ні разу не зібралась.. Але...

Десь там далі...

Концерт найтвіш 17 березня 2012 року став початком Elvenpath. Саме завдяки цій події я познайомилась з людиною, що стала моїм ключем до ельфійської стежки. Ця стежка біжить крізь вузенькі вулички Львова, неосяжні озера Тернополя, всепоглинаючий запах бузку у київському ботанічному саду.. Крізь сіль і пісок Джарилгацького заповідника, щоб побачити найнеймовірніше в житті зоряне небо та прокинутись під шелест прибою.. Крізь дощ, сонце і вільний вітер Карпат до ніжних крокусів та добрих смерекових лісів… І далі, куди я поки що не наважуюсь зазирнути.. Але це вже зовсім інша історія)
Адміністратор заборонив доступ на запис.

Моя Nightwish-історія 07 квіт. 2016 18:46 #37

  • Ярослав
  • Ярослав аватар
  • Оффлайн
  • Творець світів
  • Дописи: 24
  • Отримана подяка: 7
  • Карма: 4
Nightwish змінив життя багатьох людей, комусь допоміг знайти найкращого друга, комусь хобі, комусь самого себе..) Мені ж цей гурт допоміг знайти кохану дружину і трапилось це ось так:

Одного зимового ранку, орієнтовно у лютому місяці я добирався до свого університету, при цьому доводилось їхати у інше місто, робити декілька пересадок і скоротити час мені допомагав лише плеєр. Цього ж ранку трапилось трохи по іншому, коли я збирався заходити у маршрутку переді мною з'явилась дівчина із рюкзаком Nightwish, таких дівчат не часто зустрінеш тому я природньо зацікавився. Символічно було ще й те, що буквально за секунду до зустрічі у моїх навушниках грала пісня цього чудового гурту. Не втрачаючи часу та шансу я сів неподалік цієї привабливої дівчини, перемкнув плеєр назад до пісні Nightwish і запропонував їй послухати) Саме так ми і познайомились, я їй залишив свій номер, а вже через тиждень йшов із посмішкою на наше перше побачення.

Дні проходили, минали тижні, місяці та роки зустрічей, наші стосунки міцнішали, були випробування, пригоди та безліч щасливих моментів у нашому житті. Уже перед весіллям у нас з'явилась ідея зробити лавсторі нашої несподіваної зустрічі. Дякую Nightwish за таке знайомство та подарунок життя :)
LoveStory: vk.com/video3346427_161810298
Останнє редагування: 07 квіт. 2016 19:25 від Ярослав.
Адміністратор заборонив доступ на запис.